Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/89

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


З Північною Руссю не зломим союзу:
Ми з нею близнята по роду,
Ми віки ділили і радість і горе,
І вкупі вступаєм в свободу.

Ти, Русин Московський, один із всіх братів
Велике зложив государство,
Неси ж свою силу, де треба, на поміч,
На захист усьому Славянству.

Клади свою славу і силу в освіті,
В краєвій і людській свободі,
Не думай ніколи неважити душу
Зйєднанних з тобою народів.

Поволі славянські й чужіі народи
Поручно з тобою іти муть:
І стане на волю Литвин і Естонець,
А Лях в тобі брата обніметь.

Гей, слухай Ляше, ми тілько за наше
Лягали в степах головами!
Ми ж не хотіли, щоб панували
Во́роги ваші над вами.

Ой признай, Ляше, ти руськеє право
На руськую землю і мову,