де Біла Русь і Мала Русь, правили князі роду литовського, а далі на схід-сонця і на північ, де Велика Русь, зостались князі московські, старинного роду київських князів. На північ були два вільні городи Псков і Новгород, которі кликали собі князів, кого хотіли, найбільше ж з роду князів московських, а часом то й з литовських, аж поки їх зовсім не підгорнули князі московські і волю в них одняли. Через кілька часу поляки вибрали князя литовського своїм королем, а далі шляхта польська і литовська згодились злити Польщу, Литву і Литовську Русь у одну державу. Русь Московська стала потроху справлятися з тими татарами, що жили по Волзі, з казанськими, та астраханськими, а наша Русь Литовська ще ранійше справилась з тими татарами, що жили коло Чорного моря.
На полудень Русь простягалася до Чорного моря. Окрім Кримської орди, котра заселяла Крим і жила в городах і селах, під її пануванням були ще чотирі хижі орди, котрі кочували від гірл Дунайських до річки Кубані. Великий степ від Чорного моря аж до українських осель лежав пустинею і на нёму доволі мирно чабанували татаре і руські. З городів і других осель сміливі люде ходили у степ за здобичею і через те руські оселі усе далі та далі посовувались у степ. Самими крайніми руськими оселями по Дніпру були Канів і Черкаси. Далі степ був безлюдний. А по
