Дністру руські оселі доходили аж до Чорного Моря, і більш як за чотиріста років назад насупротів того місця, де тепер Акерман, було вже торгове місто руське і відтіля возили хліб морем до греків, як і тепер. Так жили тут наші і татаре, хоч може і не без яких сварок за пасовиська, аж поки турки у 1453 році не завоювали Царьгорода, столиці царства гречеського. Скоро після того турецький султан підгорнув під себе кримського хана. З того часу кримські татаре почали часто набігати на Україну і дуже грабувати її. Турки підбивали татар, помагали їм. Тоді турки, покоривши собі багато християнських народів — греків, та братніх нам славянських сербів і болгар, та молдаван, з прожогу думали завоювати трохи не цілий світ. Та й віра турецька заставляла їх воювати з християнами. Віру цю проповідав спершу араб Магомет, більш як тисячу двісті років назад, шість сот років після Христа. Магометаньська віра згожується з християнською у тому, що признає одного Бога, та тільки не признає Тройці. Христа Магомет считав великим пророком, але меньшим від себе, а не сином Божим. Молитви і пости у магометовій вірі инакші, ніж у християнській, жінок позволяє Магомет брати більше ніж одну, а на тому світі праведному, мовляв, дана буде велика сила жінок. Найправеднійший, начеб-то буде той, хто більше розширяв віру магометову. Одну тілько цю віру магометанці считають правою, а усі другі — поганими, нечистими. Людей другої віри маго-
