По боках їх обкладували липовою корою, або очеретом, для того щоб вони не потопали, коли у човен набереться води. На цих то чайках їздили козаки за здобичою у саму Туреччину і не один раз показувалися коло самого Царяграда. Так ось у 1594 р. козаки напали на турецькі оселі під самою столицею турецького султана. Про це діло росказують ось що: »Козаки явилися на сто пьятидесятёх довгих чайках, на котрих було по 10 весел на кожному боці і окрім гребців по пьятдесят чоловіка добре споряжених з рушницями і шаблями. Протів них з Царяграда вислали 500 великих і малих суден; 10,000 людей побігло по березі до Босхвора, того пролива, на которому стоїть Царяград, щоб оборонити ёго від козаків. Цілий день тихо простояли козаки і у вечері повернули у Чорне море з великою здобичою.« Про те, як нападали козаки на турків, росказують ось що: »Запорожці пускаються на море найбільше у осени. У кожну чайку сідало чоловіка 50 або 70 з усякими припасами. Коли вони, бувало, стрінуть турецьку галеру, або корабель, так вони робили так: спускали щоглу і заїздили так, щоб сонце заходило їм за спину. Через те, що чайки невисоко підіймались над водою їх і невидно було на морі. За одну годину до захода сонця підходили вони на милю до турецького корабля, щоб не згубити ёго з очей, а опівночі нападали на бусурманів і потопляли корабель разом з людьми. У день козаки на чайках не могли нічого вдіяти туркам, бо турки гарматами роз-
