бивали і потопляли їх чайки. А иноді бувало так, що нажене козаків більша сила, і що побьє, а решту забере у неволю. Так попавсь у неволю запорожський отаман Самійло Кішка і довго сидів у неволі, аж поки не довелось ёму утекти. Про цёго Кішку співається ще й тепер, але дуже рідко і тільки самими розумним кобзарями, дума. Ось яка вона:
Ой із города із Трапезонта виступала галера,
Трёма цвітами процвітана, малёвана.
Ой первим цвітом процвітана —
Златосиніми кіндяками побивана:
А другим цвітом процвітана —
Гарматами арештована;
Третім цвітом процвітана —
Турецькою білою габою покровена.
То в тій галері Алкан-Паша,
Трапезонськоє княжя гуляє:
Ізбранного люду собі має:
Сім сот турків, яничар чотиріста;
Та бідного невольника півчвартаста,
Без старшини войскової.
Первий старший між ними пробуває
Кішка Самійло, гетьман запорозський;
Друтий — Марко Рудий,
Суддя військовий;
Третій — Мусій Грач,
Військовий трубач;
|
