Сторінка:Михайло Драгоманов. Про українських козаків, татар та турків. 1876.pdf/53

Пили та гуляли,
Із семипъядних пищаль гремали,
Кішку Самійла поздоровляли:
»Здоров, кажуть, здоров, Кішко Самійлу,
Гетьмане запорозський!
Не загинув єси у неволі,
Не загинеш і з нами козаками по волі!«
Правда, панове, полягла
Кішки Самійла голова,
В Києві — Каневі манастирі…
Слава не вмре, не поляже!
Буде слава славна:
Поміж козаками,
Поміж друззями,
Поміж рицарями,
Поміж добрими молодцями.
Утверди, Боже, люду царського,
Народу християнського,
Війська Запорозського,
Донського,
З усією чернью Дніпровою,
Низовою,
На многая літа
До конця віка!

По старим книгам не видно, щоб Кішка був у не волі 50 год, а так год з двадцять пять. В 1602 році