МАТИ І СИН
Ідуть роки́ за ро́ками
у далечінь віків.
Над нивами широкими
звучить народний спів.
Звучить, живе і шириться,
із кобзою гуде.
Він з кривдою не мириться,
за правду спір веде.
Він кличе до майбутнього,
як сурми звучна мідь,
і голоса могутнього
нічим не заглушить.
Як моря повноводного
не вичерпать до дна, —
так серця всенародного
незмірна глибина.
