Цілить людям просто в спини
ворог злобний і зухвалий.
Гей! Бійці за дві хвилини,
вояка уполювали.
У простій селянській свиті
граф стоїть перед бійцями,
кида погляди сердиті,
вуса смикає руками,
хоче глянуть гордо й сміло
в час останній в очі лиху,
та тяжке це дуже діло:
дужчий страх за панську пиху.
Перед графом на травиці
кулемет і два нагани,
три гранати-громовиці,
а навколо — ліс… тумани…
Граф оглянеться усюди —
не втекти йому від кари, —
хилить голову на груди,
слова жде від комісара.
Вид блідий, дрижать коліна,
а утома ломить ноги…
