Цю сторінку схвалено
В КУЗНІ
„На дні моїх споминів, десь там у найглибшій глибині, горить огонь… Це огонь у кузні мого батька“.
І. Франко.
І. Франко.
У Якова, сільського коваля,
збирався часто в кузні люд убогий,
щоб при огні з біди шукать дороги
й на щастя глянуть в мрії хоч, здаля.
А поруч, у куточку десь, маля,
хлоп'я рудоволосе, босоноге
ловило серцем ті слова тривоги
і мрій, що ними повнилась земля.
Мов іскри, падали в дитячу душу
надія й гнів, що чулись тут завжди,
і розгорялись, як пожежа в сушу,
огнем любові до людей нужди.
І ні злиго́дні, ні тюремні грати
не мали сили той огонь здолати.
1940 р.
