дався усунути спровола православіє. Пропаганда латиньского обряду давно вже ходила по Галичинѣ, теперь для неи знаходилася и добра по̂дпора и безъ поро̂внаня бо̂льши̂ засобы: Казимиръ думавъ заложити у Львовѣ латиньске архієпископство, и вже запрошувавъ до сего папу; та обставины зупинили єго замѣръ. Призбиравши новыхъ силъ Казимиръ року 1366 напавъ зъ великимъ во̂йскомъ на Литовску державу, на самъ передъ на Белзъ. Белзкій князь Юрій Даниловичь, спостерегаючи свою несилу перемогти Поляко̂въ, пустився на хитрощѣ: вызнавъ себе за Казимирового вазаля. За се єму вернули Белзъ, та ще дали єму яко лену Холмъ. Король Казимиръ, запевнившись на Юрієву поко̂рливо̂сть, рушивъ дальше на Литву и велѣвъ руйнувати Любартови̂ володіня за те, що во̂нъ ще недавно нападавъ на Польщу. Луцкій и Володимирскій замокъ, забрани̂ королемъ, во̂нъ во̂ддавъ по̂дъ урядъ Поляко̂въ, а всю останню Волынь давъ Олександрови, сынови Коріята. Олександеръ бувъ молодшимъ въ роду. За житя Олгердовыхъ дѣтей, Патрикія и Любарта, єго не надѣлили удѣломъ и во̂нъ перейшо̂въ на сторону Казимира. На Волынѣ Олександеръ кермувавъ ажь до смерти Казимира, се бъ то до 1370 року.
Отако̂й вдачѣ Казимира чимало запомогла во̂йна Литвы зъ орденомъ. За 1366 р. Вінріхъ де Кніпроде тричи нападавъ на Литовско-руски̂ околицѣ и хижо руйнувавъ ихъ. Того часу, коли Литовски̂ князѣ мусили усѣма силами во̂дборонятися во̂дъ Нѣмцѣвъ, король Казимиръ прибувъ на Волынь и по̂дгорнувъ єѣ по̂дъ свою руку. Литовски̂ князѣ, пильнуючи по̂дгорнути по̂вденно-захо̂дну Русь, не впали духомъ. Коли князь Олександеръ поѣхавъ до Кракова на похоронъ короля Казимира, Любартъ и Кейстутъ напали на Володимиръ. У Володимирѣ правивъ польскій староста Петрашь Турскій, чоловѣкъ легкодухій; тымъ-то Литовцѣ швидко добули собѣ Володимиръ, лишили тутъ добру залогу и рушили на саму Польщу: зруйнували вони Люблиньщину и Судомирщину, переправились за Вислу и понесли руину ажь по самый монастырь на Лысо̂й горѣ, бо̂ля мѣста Божентина. Мати нового Польского короля Людовика (во̂нъ же бувъ королемъ и въ Угорщинѣ), Елисавета, вырядила до Литовскихъ князѣвъ посло̂въ, просячи зупинити руйнованє. Се надало Литовцямъ ще бо̂льшои во̂дваги и року 1379 вони,
