намъ облога Татарами Козельска и незмога ихъ справитися за Батыя съ Кременцемъ и Даниловомъ; та й Колодяженъ Татаре добули лишень хитрощами; Батый „приде ко городу Колодяжьну, и постави порока 12, не може розбити стѣны и начать перемолъвливати люди; они же, послушавше злого съвѣта єго, передашася и сами избити быша“. Съ по̂дъ муро̂въ галицко-рускихъ мѣстъ доводилося во̂дступати и Уграмъ. Добрымъ взо̂рцемъ новыхъ мѣстъ, що заводивъ Данило, можна вважати Холмъ, де була чимала людно̂сть, весели̂ сады и роско̂шни̂ на той часъ будо̂влѣ, що вызначались „величествомъ и красотою“. Таки̂ будо̂влѣ були и по иншихъ мѣстахъ: „Даніилъ созда городы многи и церкви постави и украси ѣ разноличными красотами“. Про Дорогичинъ лѣтопись повѣдає: „и въдасть (Богъ) и въ руцѣ Данилу: и объновивъ и созда церковь прекрасну святоє Богородици“. Дбавъ Данило и про розвитокъ въ тыхъ мѣстахъ промыслу. До него прибуло багацько майстро̂въ, що втѣкли съ по̂дъ Татаръ: „И уноты и мастерѣ всяции бѣжаху ис Татаръ, сѣдѣльници, и лучници, и тулници, и кузницѣ желѣзу и мѣди и сребру“. Прибували и художники; вони вживали на свои роботы матеріяло̂въ рускихъ. Ось що читаємо въ лѣтописи про церкву св. Ивана въ Холмѣ: „Двѣри же єи двоя украшены каменьемъ Галичкимъ бѣлимъ и зеленымъ Холмъскимъ, тесанымъ, изрыты некимъ хитрѣцемъ Авдьемъ“. Въ Холмѣ лили и дзвоны, въ загалѣ во̂нъ бувъ осередкомъ промыслу по̂вденно-захо̂днои Руси. Слова лѣтописи: „и бѣ жизнь и наполниша (мастерѣ) дворы, окрестъ града поле, села“ свѣдчать, що Холмъ бувъ великимъ мѣстомъ. За часу нападу Бурундая и мѣсто Володимиръ вызначалось своимъ обшаромъ: „немощно бысть розметати вборзѣ єго величествомъ“.
Треба зауважити ще й те, що при прямованю Галичины до просвѣты и до житя виго̂дного, руска культура за часу Данила набирається во̂дмѣнного выразу и вдачи; бо вона почала розвиватись по̂дъ вплывомъ захо̂днои Европы.
Стародавна Украина-Русь нѣколи не цуралася захо̂днои Европы и мала зъ нею ро̂жностайни̂ во̂дносины. Зносилися найчастѣйше и найбо̂льше зъ Заходомъ сумѣжни̂ мѣста и Галичины и Волыни; впливъ зъ Заходу було знати ще за довго за Данила: навѣть „Слово о Полку Игоревѣ“ помѣчає вплывъ зъ Заходу; обернувшись до Романа и до Мстислава Нѣмого, поета
