Сторінка:Мыкола Костомаров. Руина І. Гетьманованє Бруховецкого (1892).djvu/14

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 6 —

ставъ на той часъ головнымъ святителемъ Украины. Король и зъ нимъ всѣ Поляки гадали собѣ, що такожь святителѣвъ можна буде гнути по уподобѣ, куды хочь; значить, єго можна повернути, наче зброю, на послугу польскому замѣру — завести на Украинѣ унію. На выборѣ митрополіты Тетера думавъ прислужится Полякамъ, а теперь мусивъ запевнитися, що въ духовно̂й справѣ во̂нъ не має ваги.

Въ Бѣло̂й-Церквѣ король скликавъ во̂йскову раду. На радѣ обявилися двѣ супротивни̂ порады: одни̂ радили, що бъ зъ усѣмъ во̂йскомъ впертися въ Московску державу и одвоювати назадъ лѣвобережну Украину; други̂ — запевняли, що по̂дручнѣйше вести во̂йну на днѣпровыхъ побережахъ, не заходячи далеко въ глибиню лѣвобережа. Перша порада взяла верхъ, та за неи встоювали и Тетера и ватажокъ Татаръ Дедышь-ага; сей доводивъ, що все на чужо̂й землѣ лѣпше вести во̂йну нѣжь на своѣй. Тодѣ прирадили: завести въ мѣсточку Ставищахъ магазинъ (складъ) боєвничихъ припасо̂въ. Оберегати магазинъ лишили полковника Севастяна Маховского зъ во̂йскомъ.

Гетьманъ Тетера заходжувався и козако̂въ и наро̂дъ Лѣвобережнои Украины прихилити на бо̂къ Польского короля. Дня 22. жовтня во̂нъ выдавъ універсалъ, котрымъ усовѣщувавъ лѣвобережный наро̂дъ горнутися по̂дъ Польщу, а Москвы зректися. „Днѣпрове Лѣвобереже, писавъ во̂нъ, одрѣкшись во̂дъ короля, свого наслѣдного державця и перейшовши по̂дъ высоку руку Московского царя, попало въ неволю. Багацько вже значныхъ людей скарано смертею; худобу и добро другихъ пограбовано; жѣноцтво и дѣтей позадавали въ неволю. Дочувся про се милосердный король, вашь державець: вболѣває во̂нъ надъ руиною людей своихъ и рѣшився, не зважаючи на своє здоровє, выступити проти ворога и вызволити васъ зъ неволѣ, та злучивши Украину до купы, вчинити згоду. Христіяньска повинно̂сть и мо̂й гетьманьскій обовязокъ примушують мене остерегти васъ. У короля чимала сила, и наше козацке во̂йско йде зъ нимъ; и татарскои орды приведе ханъ велику силу. Коли вклонитесь вашому королю, во̂нъ не помяне вашои провинности и лишитеся на ласцѣ у него“.

Тетеринъ зазывъ здобувъ невеликій вплывъ на Лѣвобережѣ; то̂лько мѣсточка Потоки, Переволочна та Кременчукъ