поприставали до правобережного гетьмана: Тетера поспѣшивъ прибути въ Кременчукъ; але небавомъ во̂йсковый генеральный осаула Пархимъ Нужный забравъ Потоки и по̂до̂йшовъ по̂дъ Кременчукъ. Сюды прибувъ и гетьманъ Бруховецкій зъ воєводою Московского царя Кириломъ Хлоповымъ, котрый перебувавъ при гетьманьско̂й особѣ. Тетера залишивъ своихъ правобережныхъ козако̂въ въ Кременчуцѣ, самъ выбрався швидше назадъ за Днѣпро.
А король зъ своимъ во̂йскомъ дня 13. листопада переправився черезъ Днѣпро бо̂ля Ржищева. Татаре бо̂ля Триполя переплыли Днѣпро своимъ звычайнымъ робомъ, почеплявшись за хвосты своихъ коней. Тодѣ Тетера зновъ прибувъ въ Кременчукъ и вырядивъ на Сѣчь гонцѣвъ зъ усовѣщаючою грамотою. Во̂нъ нагадувавъ Запорожцямъ, що ихъ дѣды и прадѣды пробували по̂дъ рукою короля, а не кого тамъ иншого, родилися и славы добували на морѣ и на суходолѣ. Именемъ короля Тетера обѣцявъ Запорожцямъ ласку и збереженє во̂льностей, запевнявъ ихъ, що самъ во̂нъ не бажає гетьманувати и готовый передъ ними зректися свого уряду, а товариство нехай выбирає собѣ на гетьмана, кого волѣтиме. Во̂нъ обѣцявъ окремо ласку короля кошовому отаманови Сѣрку и впевнявъ, що коли перейде по̂дъ руку короля, такъ польске во̂йско выратує єго семю съ Полтавы и Поляки не попустять, що бъ за дружбу зъ ними Сѣрка, Московскій царь помщавъ єго семю.
Въ Сѣчѣ перебувавъ тодѣ съ царскими ратниками стряпчій Косаговъ: во̂нъ прибувъ туды съ ко̂нцемъ вересня. Въ жовтни во̂нъ у купѣ зъ Сѣркомъ и Запорожцями ходивъ на Татаръ и трохи-було не добувъ Перекопу; та Турки и Крымцѣ обступили єго зъ заду и во̂нъ мусивъ во̂дступити, набравши богацько бранцѣвъ. Усѣхъ тыхъ бранцѣвъ, гуртомъ зъ жѣнками и дѣтьми Сѣрко звелѣвъ повбивати. Таке хижацтво Сѣрко пото̂мъ выправдувавъ тымъ, що нѣ бы то тодѣ въ Крыму стояла морова пошесть; а Сѣркови̂ гонцѣ, котри̂ були въ Москвѣ, говорили, що жаднои пошести не було, замордували жь бранцѣвъ по во̂йсковому присуду. Сѣчове товариство було до тодѣ по̂дъ моральнымъ вплывомъ Сѣрка и всякимъ робомъ показувало свою прихильно̂сть до царя. Косаговъ въ своихъ доносахъ похвалявъ за се товариство. Отъ же инакше теперь писавъ во̂нъ, коли прийшли на Сѣчь Тетерини̂ універсалы. Воно
