Сторінка:Мыкола Костомаров. Руина І. Гетьманованє Бруховецкого (1892).djvu/19

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 11 —

„Хиба мы вамъ дорогу загородили! йдѣть собѣ поузъ наши̂ валы, та насъ не чепляйте, а зачепите, такъ памятуйте, що й мы не безруки̂; та й Москалѣ не далеко во̂дъ насъ; прийдуть выручати“.

Польскій коронный писарь Сапѣга принявся добувати Борышпо̂ль и по̂славъ пѣхоту на приступъ; кинули въ мѣсточко ко̂лька бомбъ и гранато̂въ; мѣсточко занялося; московскои запомоги не було й чутки… Борышпо̂льцѣ оповѣстили Сапѣгу, що готови̂ прохати у короля помилованя и милосердя. Брама въ мѣсточко во̂дчинилася: насампередъ выйшло все духовеньство, воно жь заправляло и здачею. За нимъ Борышпо̂лцѣ вывели и выдали Полякамъ свого сотника Собу, котрый радивъ не по̂ддаватися до ко̂нця. Выданємъ сотника Борышпо̂льцѣ здобули собѣ житє, але все таки мусѣли постачати на польске во̂йско провізію, та скотину.

Стояла страшенна осѣнна негода. Польске во̂йско по грязюцѣ тяглося на Остеръ. Се мѣсто стояло въ кутку мѣжь Десною и доплывами єи Остромъ и Напрокомъ. Зъ одного боку до мѣста не по̂дпускали болота, по другимъ бокамъ були побудовани̂ окрепы. Осѣнна вода того року такъ розлилася, що Поляки, шуткома, говорили на Остеръ, що то качка плавле по водѣ. Король по̂славъ до Острянъ, що бъ здавалися.

„Хочь бы й раднѣйши̂ були, такъ не можемо, во̂дповѣдали Остряне: наше мѣсто обороняє московске во̂йско; у него въ рукахъ и брама, и валы и всѣ окрепы“.

Взяти Остеръ трудно було: якъ на те, поталанивъ Полякамъ морозъ: зразу почало по̂дмерзати, та такъ швидко и мо̂цно, що за ко̂лька днѣвъ можна було ходити вже ледомъ. Дня 6. грудня польски̂ пѣхотинцѣ покрыли лѣдъ тарасомъ, а во̂йскови̂ слуги кинулися на передмѣски̂ села, добувати деревинъ; порозвалювали тамъ хаты, побрали зъ нихъ дерево и почали мостити мосты. Отакимъ робомъ по̂дкотили до мѣста близько гарматы, котрыхъ прямо ледомъ не можна було везти, бо лѣдъ бы ще не выдержавъ. Почали метати на мѣсто бомбы и гранаты, а пѣхотинцѣ ринулися на приступъ. Остряне щиро по̂дпомагали козако̂въ и гуртомъ во̂дбилися во̂дъ приступу; але польски̂ бомбы таки справили свою справу. Опо̂вночи рознѣсся по мѣсту шумъ и галасъ: то втѣкала зъ Остра москов-