Сторінка:Мыкола Костомаров. Руина І. Гетьманованє Бруховецкого (1892).djvu/52

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 44 —

„Менѣ про се й гадати теперь не можна, во̂дписувавъ Москвѣ гетьманъ, бо се бъ було те жь саме, що во̂ддати Украину въ руки Поляко̂въ. Бруховецкій нарѣкавъ и на московскихъ воєводъ, що вони баряться съ приводомъ московского во̂йска на Украину и на тыхъ воєводъ, що стале перебувають въ Черниговѣ, въ Нѣженѣ и въ Кієвѣ. Московскій урядъ обѣцявъ гетьману по зимно̂й дорозѣ вырядити до него ратнико̂въ, а про воєводъ во̂дповѣвъ, що имъ наказано ве вмѣшуватися не въ своє дѣло.

Видима рѣчь, що съ такими обѣцянками Москвы у гетьмана не було спроможности по̂дпомогти повстанцѣвъ, одначе справа народного руху проти Поляко̂въ не спинялася, а зъ сѣчня 1665 р. по̂шла въ гору. Въ Сѣверщинѣ бо̂ля Кричева и по̂дъ Гомелемъ стародубскій полковникъ Лесько Острянинъ розбивъ Поляко̂въ. Въ Уманѣ ставъ полковникувати колишній брацлавскій полковникъ Иванъ Сербинъ. Во̂нъ заставъ въ Уманѣ усобицю, втихомиривъ єѣ, прогнавъ съ по̂дъ мѣста Поляко̂въ, а тодѣ, рушивши зъ Уманя, добувъ Бабаны,[1] Косено̂вку,[2] Кислякъ,[3] Торговицю,[4] котру, по̂сля выходу зъ неи Сѣрка, забрали були Поляки. Багацько боѣвъ выдержавъ во̂нъ тодѣ съ Поляками и ворогуючими козаками, багато полонивъ людей и съ торжествомъ вернувся въ Умань. Сербинови̂ успѣхи по̂ддали духа тымъ мѣстамъ, котри̂ не що давно по̂длягли по̂дъ Поляко̂въ, якъ отъ Лисянка, съ котрои Семенъ Высочанъ прогнавъ Чернецкого, и Ставище, котре такъ дорого коштувало Полякамъ. Чернецкій нѣякимъ робомъ не сподѣвався сего во̂дъ Ставищанъ: во̂нъ розстановивъ своє во̂йско по мѣстахъ и селахъ и вырядивъ гонцѣвъ на соймъ прохати платню во̂йску, а самъ, по̂сля невдачи по̂дъ Лисянкою, прибувъ у Бѣлу-Церкву и тутечки дочувся, що Ставищане выгнали польску залогу; во̂нъ спершу вырядивъ на Ставище Маховского зъ єго полкомъ и Тетериными козаками. Ставищане выйшли на него зъ зброєю, въ бою Маховскій стративъ 200 вояко̂въ и втѣкъ. Тодѣ Чернецкій прожогомъ самъ рушивъ на Ставище, и опинився тамъ перше, нѣ жь Ставищане спочили

  1. Теперь село въ Уманьск. пов., въ Кієвщинѣ бо̂ля р. Бабанки.
  2. Село того жь повѣту бо̂ля рѣчки Сибанки.
  3. Село того жь пов. бо̂ля р. Тикача, (теперь Кисликъ).
  4. Мѣсточко того жь пов. при рѣчцѣ Синюсѣ.