Сторінка:Мыкола Костомаров. Руина І. Гетьманованє Бруховецкого (1892).djvu/75

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 67 —

скимъ протопопомъ Бутовичемъ; назвавъ єго брехуномъ и замѣрився на него ножемъ. Протопо̂пъ вырвавъ у него но̂жь; тодѣ Шийкевичь замѣрився виделкою и розжеврѣвши ставъ лаяти непристойными словами и судію и полковнико̂въ. По̂сля такои колотнечи во̂йсковый гарматный осаула Щербакъ подавъ на Шийкевича жалобу, въ котро̂й доводивъ, що „во̂йску запорозкому во̂нъ накладає дачки и тягары велики̂, бє во̂нъ и калѣчить неповинныхъ людей и бундючиться пышнѣйше боярина, або гетьмана“. Гетьманъ и во̂дъ себе додавъ, що Захаръ бивъ Ивана Сербина и двохъ писарчуко̂въ, одному зъ нихъ голову пошкодивъ. Шийкевича, во̂дповѣдно бажаню Бруховецкого заслали на Сибіръ.

Стоить уваги отъ-що: побо̂чники гетьманови̂, абы то̂лько выпавъ случай такій, заразъ спокушалися потайно шкодити єму въ горѣшнихъ верствахъ московского уряду. Кієвскій полковникъ Дворецкій потайно говоривъ Желябужскому: „Гетьмана выбрали полковники, на нихъ во̂нъ и держиться, а козакамъ во̂нъ не подобається. Отъ теперь наши̂ балакають буцѣмъ бы я єго наустивъ одружитися въ Москвѣ. Боязко менѣ, що бъ и козаки сего про мене не мовили. Нехай бы царь наказавъ гетьману, що бъ во̂нъ радився зъ нами про всѣ наши̂ справы, а не порадившись, що бъ нѣчого не роспочинавъ“. Тымъ часомъ сей самый Дворецкій, що такъ говоривъ про Бруховецкого, лестився до него, и прохавъ, що бъ во̂нъ згодився, абы сынъ єго побрався зъ гетьмановою своячкою. Таки̂ вже звычаѣ були въ той вѣкъ, що злорѣчать на людей склоныхъ и разомъ шукають у нихъ ласки и приязни. Отакъ во̂дносилася до гетьмана старшина и полковники, и самъ гетьманъ двоєдушно, по нево̂льницкому обходився зъ московскимъ урядомъ, що згодомъ и выплило до верху.

На прощанє Бруховецкому ще подаровано: соболѣвъ на 400 рублѣвъ, протопопови дано лисо̂въ на 300 р., двайцяти чоловѣкамъ старшины и полковнико̂въ дано по 40 соболѣвъ по 80 р. за кожныхъ сорокъ. 296 чоловѣко̂въ козако̂въ и иншихъ добули по парѣ соболѣвъ на три рублѣ пара, а иншимъ и въ два рублѣ пара. Кро̂мъ того гетьману, старшинѣ и полковникамъ надѣлено ще по „кубку“ (чарка велика) по сувою шовковои матеріи и по сувою англійского сукна. Дня 20. грудня гетьманъ зъ своими поѣзжанами вырушивъ зъ Москвы.