6 до арешту й 1700 на заслання. Кесмента судили присяжні й винесли йому вирок смерти. Шибеницю король ласкаво замінив йому розстрілом. Членів «тимчасового уряду», в тім числі й Пірса, повішено. В цілій Ірландії заведено було на ввесь час війни стан облоги.
Так скінчилась ця остання спроба відвертим повстанням зломити англійську військову силу й визволити Ірландію. Та кров мучеників цього повстання не пропала марно, як не пропадає ні одна краплина людської крови, пролитої за святе діло народньої волі. Великодні події 1916 р. в Ірландії викликали голосний відгук серед ірландської людности в Америці. Особливо велике вражіння зробило повішення 15 провідників повстання. Це була та крапля, що переповнює келех.
По цілій Америці відбулись грандіозні ірландські віча протесту проти англійського варварства. Прапор самостійної Ірландії всюди зустрічали з палкими оваціями. По католицьких церквах правили молебні й панахиди памяти жертв повстання. Збірки на підтримання боротьби за визволення Ірландії давали сотні тисяч і міліони долярів. Всюди лунав клич: «геть з Англією! Хай живе вільна, самостійна Ірландія!»
Тут уперше з’явилось імя Де-Валери, тої людини, що незабаром відограла таку велику ролю в остаточнім визволенню Ірландії. Імон Де-Валера, Ірландець тільки наполовину, бо він походить од матері Еспанки й батька Ірландця, брав дуже діяльну, хоч і не провідну, участь у великоднім повстанні
