— Може ся Маня тільки так собі зверху сьвята та божа, а в души така розумна та остра та начитана, як іі сестра Саня, подумав Фесенко. Вониж з одного гнізда, і не може бути, щоб Саня не напахала іі своім душком. Колиб часом не спектись, як опік ся від Сані.
І Фесенко задумав ся. Він не знав, з чого зачати розмову. А що як пічну розмову про рожи та леліі, а вона мині дасть відкоша, як остра Саня?! подумав Фесенко. На всякий раз пічну з серіозних матерій.
— Ваша сестра високо розвита особа, очитана, розумна. Вона козмополітка, любить усякі абстрактні теоріі та сучасні ідеі, та високі принципи, почав Фесенко.
— Про що це він мині говорить? подумала Маня. Що то за слова козмополітка, аб… аб…страктні теоріі? на силу вимовила се слово Маня в-умі.
— Гм… еге, відказала Маня, з-роду неохоча говорити. Що до мови, вона вдала ся трохи в свого батька.
— А ви козмополітка, чи націоналка? Якіх теорій та принципів ви держитесь? знов чепляв ся Фесенко.
— Я?… Маню вразили ті терміни. Се неначе француські слова, подумала Маня. Треба покликати на поміч француську граматику… Вона кинулась в мисли до француськоі граматики, кинулась думкою въ француську етимольоґію і не знайшла там тих слів, кинулась до синтакси — там іх не було. — Ой лишко! Про що це він мене питає? подумала вона а потім сказала:
— Ми… ми цего не вчились в мадам Роже.
Фесенко зареготав ся в души і прикусив червоні губи.
— А ваша сестра таки любить ці терміни, сказав Фесенко.
— Щож то Саня любить таке чудне? подумала Маня. Якісь терміни… гм… чи не турецкі якісь нові модні конфекти?
