Сторінка:Назарук О. Роксоляна (1930).djvu/153

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


— „А вчений Пашасаде?“

—Учений Пашасаде як луна повторив його слова: „Четверта сура корану, обявлена в Медині...“ І знов мовчали учені улєми. Перший промовив Кемаль-Пашасаде.

— „І щож промовив Кемаль-Пашасаде?“

Кемаль-Пашасаде промовив недорічні слова, хоч він дуже мудрий.

— „Якіж недорічні слова промовив дуже мудрий муфті Кемаль-Пашасаде?"

Мудрий муфті Кемаль-Пашасаде промовив отсі слова:

„Благословенне хай буде імя твоє, Хатун! Ти не боятимешся ніколи і нічого, бо при тобі буде серце найбільшого з султанів !“

— „Чомуж ти сі слова називаєш недорічними?“

Бо таку відповідь дала на них наша Пані: „Коли небо розколеться і коли звізди розсипляться і коли води змішаються гіркі з солодкими і коли гроби обернуться, — тоді знає душа, що вона (зле) зробила і що (добре) занедбала. І в тім дни одна душа не зможе помогти другій, бо дня того рішатиме Аллаг!“

— „А що на те відповіли улєми?"

Сиділи як остовпілі. Перший промовив Мугієддін Сірек.

— „І щож промовив Мугієддін Сірек?“

Він сказав з подивом отсі слова: „Вісімдесята і друга сура Корану, обявлена в Мецці.“

— „А вчений Пашасаде?“

Учений Пашасаде як луна повторив його слова: „Вісімдесята і друга сура Корану, обявлена в Мецці.“ А наша Пані додала: „В імя Аллага, Милостивого, Милосердного, Пана у судний день!“ А потому довго мовчали учені улєми.

Нарешті промовив Кемаль Пашасаде.

— „І щож промовив Кемаль Пашасаде?“

— „Кемаль Пашасаде промовив отсі слова: „О велика Хатун! Благословенне хай буде імя твоє, як імя Хадіжі, жінки пророка! Ти знаєш, що вибрав тебе на жінку найбільший з володарів османських. І певно примінишся до звичаю жінок його, закривати обличча перед чужими, о Хатун!“

— „А що відповіла мудра Хуррем Хатун?“

{{{pagenum}}}