Сторінка:Назарук О. Роксоляна (1930).djvu/179

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


города. Згодом і вони привикли до того й навіть самі приходили просити послухань у Хассеке Хуррем. І часто глітно було в кімнатах Ель Хуррем.

Приходили до неї учені й поети, малярі й будівничі, духовні й полководці. Кождого приймала радо й кождий виходив від неї здивований її умом і зацікавленням. Навіть злобний, письменник Ґгазалі, котрого боялися й найвищі достойники ізза його сатир, а котрий не щадив нікого, був одушевлений „Найкращою квіткою сераю“. Правда, вороги його говорили, що се тому, бо на її просьбу одержав з султанської скарбниці тисячу аспрів місячної платні, якої бувби ніколи не побачив ізза остроти язика cвого.

Але й инші поети, що мали забезпечення й майно, були одушевлені нею. І перекладчик „Шах-наме“ Джелілі і божеський Бакі і фантастичний Хіялі і ворог його Саті і вічно пяний Фусулі й веселий комік Лямії, котрий говорив:

— „Хассеке Хуррем любить слухати поетів. Се я розумію. Але що вона говорить з Сеаді-Челєбі’м, котрий усе життя сидить над законами? Або з ученим Пашкепрізаде, що знає всі бібліотеки сходу — і більше нічого!...“

А Фусулі відповідав йому словами перського поета Гафіса, найбільшого лірика сходу:

„Каже пророк, що вино
Всіх злочинців мати!
Щож робити, як воно
Солодке прокляте —
І солодко як дівчина
Цілує, мій братеt!“

Але вся та пишна лявіна влади і культури сходу, що пересувалася постійно сальонами Ель Хуррем, не вдоволяла її. Замітив се перекладчик „Шах-наме“, Джелілі. І сказав раз до неї:

— О, Велика Хатун, спічни духом своїм під наметом. Омара Кгаіяма, що робив намети для духа.[1]

{{{pagenum}}}

  1. Омар Кгаіям, високо культурний перський поет, учений і фільоcоф, реформатор східного календаря. Уродився в половині 11 століття як син ремісника, ткача наметів, у місті Нішапур, в країні Хоразан, славній своєю пшеницею, шовком і виробами з вовни та копальнями туркусів і маляхіту. Був скептиком і пессішістом, але згодом осягнув радісний світогляд, опертий на вірі в ласку Божу. Т. зв. „рубайятом“ (коротким чотиростихом) висказував найглибші думки в гарній і милій формі й був улюбленим поетом мусулманської аристократії духа на всім Сході. В зеніті турецької влади за Сулеймана сей поет і перська культура взагалі були високо цінені. Цікаво, що сей поет і тепер, в часі зеніту великобритійської влади, також високо цінений англійською аристократією, про що свідчать нові переклади і студії над ним.