Ні прапорів... Ні саджу,[1] ні гікгми,[2] ні тафсіру,[3] ні фікги,[4] ні навіть гадіту...[5] Чотири нагі стіни і більше нічого... Камяна долівка й камяна повала. Все з сірого каменя. Без килимів. Без оздоб... Чотири нагі стіни і більше нічого...
І напружила весь свій ум Султанка. Та не могла розуміти дивної мови Кааби, найсвятійшої з святинь мослємських, що говорить мовчанням серед сірих стін.
А як вийшла з дивної святині мослємів, до котрої кермуються обличча їх, де вони не булиб, знайшлася знов у блеску сонця. І прислонила очі і побачила ряд улємів і хатібів, що витали її глибокими поклонами, а діти найвисших родів Мекки струсиними перами кінчили змітати прегарні килими, постелені для ніг її, заки зійде до лєктики. Стала, подякувала за честь і промовила:
— „Хочу оставити добру памятку для найсвятійшого міста мослємів, щоб Аллаг милостивий був дітям моїм.“
Всі достойники перемінилися в слух і стало дуже тихо на подвірях Кааби. А могутня Султанка Місафір отворила уста свої і промовила:
— „Виберіть собі жерела студеної, доброї води хочби як далеко від святого міста сього, а я побудую камяні склепіння водопроводів по пустині й іменем мужа мого Султана Сулеймана — нехай во віки тріває слава його! — накажу допровадити все свіжу воду до святого міста сього.“
Ще хвилинку стояли всі як остовпілі від такого дару, якого не дали досі й наймогутнійші халіфи та султани. А потому всі впали обличчами на землю перед нею, як перед святою. І винесли срібні кітли з святині і вдарили в них. І збігся весь народ святого міста Мекки і всі прочане, що були в нім. З кріпости над містом заграли труби і вдарили гармати й шал радости опанував усіх. І не було нікого, хто не знавби про великанський дар Султанки Місафір і всі благословили сліди її й дітей її.
287
- ↑ Садж — римована проза, дуже старий спосіб висловлювання думок в Арабії та на всім сході.
- ↑ Гікгма — прислівя мудрости.
- ↑ Тафсір — пояснення корану.
- ↑ Фікг — практичні релігійні приписи.
- ↑ Гадіт — вискази пророка Магомета, передані традицією та взагалі традиція. (В більшескладових словах наголос на останнім складі).
