Сторінка:Назарук О. Роксоляна (1930).djvu/81

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

і наслідника Селіма Грізного, десятого Султана Османів, найгрізнійшого ворога христіян.

Мимохіть піднесла ручку і притиснула до грудей малий срібний хрестик від матери. Се успокоїло її, хоч страх мала такий, що тільки на хвильку відважилася піднести очи до неба.

І так увійшла на подвіря сераю, де зеленіли високі плятани. А велика звізда дня якраз зайшла і сумерк ляг на величезні мури і сади сераю в столиці Сулеймана, султана Турків-Османів.