там, яку бачить Ор. Ів. Левицький. Першу певну вказівку про себе дає Самовидець під 1655 роком, коли оповідає про похорон у Корсуні ніженського полковника Ів. Золотаренка, і додає: «О томъ зась тѣлѣ албо трупѣ того Івана Золотаренка взмѣнку положу, що ся стало на погребѣ оного; напишу, бомъ самъ тамъ былъ и набралемъся страху немалого… (стор. 42). Зайнялася церква, де лежало тіло і де була сила народу. …бо я самъ на тое смотрѣлъ…, додає літописець, якъ еще огонь не разширилъся былъ» (стор. 43). Другу вказівку дає про себе автор під 1656 роком, описуючи облогу м. Риги царем Олексієм Михайловичем, про кількість його війська він каже: …«сила великая была, которыхъ меновано седмъ кротъ сто тисячей, на которыхъ я своима очима смотрѣлъ» (стор. 45). Та ми не погоджуємося тут з Ор. Ів. Левицьким, що висловлює думку, начеб-то Самовидець справді був при облозі Риги і наводить навіть гіпотезу про те, як це сталося. Передовсім, треба зауважити, що ця гіпотеза не підтримується жадною фактичною вказівкою пам'ятника. По-друге, саме оповідання про цю подію у Самовидця ані трохи не потрібує, щоб Самовидець особисто був під Ригою — він міг взяти його з якогось иншого джерела, а такі джерела були. По-третє. Свідоцтво Самовидцеве з приводу Ризької облоги про те, що начеб-то там було 700.000 війська, викликає в нас не аби-який сумнів, — це число, живовидячки, страшенно збільшене. По-четверте. В дійсності було там, за обрахунком, що його зробив С. М. Соловйов на підставі певних джерел, усього тільки 34.000 душ, як про це каже і сам Ор. Ів. Левицький (стор. 44). По-п'яте. А коли так, тоді треба визнати, що тут виникла якась помилка в самому тексті літопису, і даремно О. І. Левицький одкидає варіянт цього тексту у списку Козельського, де замість фрази - «на которыхъ я своима очима смотрѣлъ» сказано: «''на которихъ не можно очима зсмотрѣти», мовляв, така сила їх була. Ор. Ів. Левицький одкидає цей варіянт тому, що список Козельського перекручує оригінал і в нього багато перифразів самого переписувача. Може воно взагалі й так, але тут варіянт Козельського, на нашу думку, відповідніший, ніж инший, і швидче за перекручений перифраз треба вважати варіант про те, що автор на власні очі налічив тут аж 700.000 чол., тимчасом у дійсності їх було тільки 34.000. І коли в цій облозі зовсім не брали участи українські козаки, тоді цілком незрозуміло, звідки-ж узявсь там Самовидець. А гіпотеза про його посольство аж надто безґрунтовна і її треба одкинути. Одкидаючи присутність Самовидцеву під Ригою, чи визнаємо за можливіші його новіші свідоцтва про себе — коли й де він пробував і в яких подіях брав участь. Ор. Ів. Левицький каже, що Самовидець був присутній на Чигиринській Раді 1657 р. і на параді Виговського з Кримським Салтаном Карамбеєм 1658 р. Робить він цей висновок на підставі хронологічних подробиць (є вказівки на дні і години) про цю подію. Але завважити треба, що сам Самовидець нічогісінько не оповідав про свою присутність на цій нараді і міг узяти цю звістку од якогось иншого учасника цих подій з його козацької кронічки або запису. Самовидець, справді, міг служити тоді у військовій канцелярії і цього було по-достатком, щоб здобути певні про ці події звістки, не їздячи навіть до
