Сторінка:Начерк Коліївщини на підставі виданих і невиданих документів 1768 і близших років (1898).pdf/129

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 113 —

пити з собою свою зброю. В Цибулові-ж пасїчник панї Павловської Зінько[1] переховав у себе досить багато гайдамаків, сполоханих польським „под'яздом“, що затримав ся в Манастирищі. Факт перехованя не можна було втаїти, тому Зінько, по відходї гайдамаків, донїс про те, що вони в нього були, в свій „двір“, але вже тодї, як гайдамаки були в Цибулові і знаходились в повній безпечности. Свій вчинок Зінько пояснив на суді тим, що він, Зінько, нїби то був звязаний гайдамаками і нїби то звязаним його тримали до самого свого відходу. Трохи більшу прислугу зробив гайдамакам попів пасїчник в Різаній Криницї Самійло Шиманський[2]. Він не тілько дав у себе притулок гайдамакам, що припадково наскочили були на польський „под'язд“, але й сам пішов в той бік, де „под'язд“ той спинив ся, щоб довідатись, чи багато в ньому людей. Ся звістка мусїла рішити — що робити схованим: втїкати чи лишатись у сховку?

Траплялись переховувачі і не з між пасїчників. В селї Майданівцї привитав у себе 12 гайдамаків селянин Василь Мовончук[3]. В нього вони пили й гуляли.

Цїкаво, що всї сї переховувачі, закликані перед кодненський суд, понесли досить легку кару. Три пасїчники тілько просидїли довший час в кодненській ямі, поки дочекались суда, а потім їх випущено і одному тілько Мовончуку, не знати чому, присуджено дати 50 різок.

Помішництво гайдамакам з боку селян виявлялось і в иньших формах. Так, дуже часто селяне, може боячись великої відвічальности, не вбивали самі панів, що були в їх руках, а віддавали їх гайдамакам. З наведеної висше характеристики Швачки ми вже знаємо, що селяне села Скрелївки Олекса Кочубай, Василь Ющенко і Кузьма Ткаченко[4] не мало доложили клопоту, щоб впїймати чоловіка й жінку Ольшевских і зятя їх Русецкого з жінкою і дїтьми і опісля доставити їх у Фастів. Олекса Кочубай був при сьому поставлений грома-

  1. Кодн. кн., ст. 461.
  2. Кодн. кн., ст. 462.
  3. Кодн. кн., ст. 484.
  4. Кодн. кн., ст. 538, 539.