від задержаня Річи Посполитої на тім згубнім шляху, на якім вона була при захованю не тілько liberum veto, що спиняло рішенє того чи иньшого питаня на соймі, але й при захованю liberum rumpo, що санкціонувало розвязанє всього сойма, не виключаючи рішених вже на ньому одноголосно справ. Инакше кажучи, активним членам „аккорта“ треба було думати не про залишенє Польщі в лєтарґійнім станї, чого особливо домагав ся Фридрих II, але про перетворенє її в державу, що могла-б в разї потреби бути активним союзником. Панїн думав, що, допустивши там заведенє більшого порядка в судівництві, торговлї і внутрішнїй полїциї, а також дозволивши збільшити число війська хоча-б на 10.000 чоловіка, вказана мета була-б осягнена. Специяльно що до Росиї Панїн хотїв таким робом зробити Польщу придатною до того, щоб вона хоча-б по части могла замістити, в разї війни з Портою, потерю, що відчує Росия, збувшись щирої помочи Австриї, коли та пристане до бурбонського союза. З другого боку, йому здавалось, що подібні часткові реформи не могли-б перетворити Польщу в державу, що своєю могутностию стала-б грізною для своїх сусїдів, бо сї останнї своєю згідною і однаковою акциєю що до республики завсїгди могли-б зберігти значну участь в управі нею[1]. Сама цариця Катерина, що схилялась до полїтичних поглядів Панїна, готова вже була згодитись на таке відношенє до внутрішнїх справ Польщі. Довго на неї не мали впливу нїякі уваги Фридриха II в противнім напрямі, тим більше, що своєю згодою на зміну конституциї в Польщі вона могла-б дуже потїшити свого недавнього любимця, короля Станислава Понятовского, що досяг свого високого становища завдяки їй. А про те незабаром цариця відкликала свою згоду на дозвіл реформ у Польщі. На се намовив її Григорий Григорович Орлов, напучуваний канцлєром Бестужевим, що був тодї не на урядї. Пруський посол у Петербурзї, Сольмс, що звичайно стояв осторонь від Бестужева, на бажанє Фридриха II, на якийсь час змінив свої відносини до колишнього дипльоматич-
- ↑ Сборн. Имп. Рус. Ист. Общ., т. XXII. Дипломат. переписка прусскихъ посланниковъ при русскомъ дворѣ.
