Сторінка:Начерк Коліївщини на підставі виданих і невиданих документів 1768 і близших років (1898).pdf/190

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 174 —

В р. 1767 Репнїн на рештї здобув таки горожанські права дісидентам і релїґійну волю. На соймі згаданого року прийнято між иншим акт сепаратний, що містив в собі вільности і привилеї греків ориентальних (себто уніятів), дізунитів (православних) і инших дісидентів. На основі сього акту віра католицька заховувала титул державної; король і королева коньче мусїли бути римськими католиками, перехід з римсько-католицької церкви на иньшу віру є кримінальним злочинством; всї пункти проти греків неунїтів і дісидентів, що містять ся в конфедераціях і конституциях, відкидають ся; церкви грецькі неунїятські і костели дісидентські, кладовища, школи, шпиталї і иньші будівлі, що належать до церкви і духовенства, споружати вільно, а в разї постаріня і пожежі, будувати на ново, не питаючись дозволу і відправляти в тих церквах службу Божу з публичними процесиями, не роблячи про те перешкод римським відправам і процесиям. Епископ мстиславський, оршанський, могилївський під імям епископа білоруського урядує в своій епархї так само як римські епископи урядують в своїх — безборонно. Неунїяти і дісиденти мають право закладати друкарні і друковати в них церковні книги з тїєю одначе умовою, щоб не друковано книг єретичних і в спірних пунктах вразливих і „остростью штиля наполненныхъ израженій“ стереглись. Шлюби між людьми ріжної віри дозволяють ся; діти від таких шлюбів — сини виховують ся в вірі батьківській, а дочки в матчиній, але шляхті дозволяєть ся робити в сїй справі умову перед шлюбом. Греки неунїяти і дісиденти не примушують ся до святкованя католицьких празників і участи в католицьких процесиях. Всї церкви і манастирі, несправедливо відняті у греків неунїятів, мусять бути їм назад звернені. Для суда в справах образ релїґійних запроваджуєть ся обопільний суд з 17 осіб: 8 світських римсько-католицької віри і 8 дісидентів або греків-унїятів, а 17-ий епископ білоруський. Тим, що рівність шляхетська є підвалиною вільности польської і найпевнїйшою підтримкою вітчини, грекам неунїятам і дісидентам вертають ся всї давні права і привилеї, їм признається право на всї відзнаки, достоїнства сенаторські і міністерські, уряди коронні і земські, посади трибунальські і комісарські, посольства заграничні і соймові, на відбиранє нагород від короля: одним словом вертаєть ся грекам-неунїятам і дісидентам