до неї. Що ж лишалось робити Старшевському? На основі його власних виказів, він після опору Фалинковського пробув в Завадовцї ще два днї, а потім на два днї з'їздив до свого тестя до Деренковця і звідтіля вже вернув ся в свій манастирь під Переяславом, де лишав ся місяців зо три, від-відправляючи, як і перше, службу божу в церкві св. Михаїла за 5 р. на рік. Завадовцї одначе не забули його і попередні посланцї їх титарь Іван Василенко і Іван Овсїєнко знов приїхали до нього і знов повезли його з собою в Завадівку. Але Фалинковський і на сей раз не схотів по добрій волї відступити церкву улюбленому громадою благочестивому попови. Після відмови Фалинковського громадяне звертались за порадою в „двір“ до підстарости Жеребка, але сей останнїй, сам тримаючись унїї і потураючи Фалинковському, відповів громадянам: „Підїть ще раз до Фалинковського. Оддасть він вам ключі — то добре, а нї — то одбийте собі церкву самі.“ В такій порадї, на думку Старшевського, був явний підступ; але громадяне рішили, що їм справдї не можна инакше зробити і за якийсь час, коли Фалинковський знов відмовив віддати церкву добровільно, вони вивантажили надвірні двері церкви і заволодїли нею. Потому Старшевського ввели в церкву і він почав оглядати, чи все в нїй є, що потрібно для відправи служби божої. Не знайшовши там ораря (manipularza) і євангелія, він рішив тим часово позичити сї потрібні для служби річи в свого тестя в с. Деренковцї, куди й поїхав. Але не встиг він від'їхати й півмилї, як наздогнав його син попа Фалинковського, Василь, про минуле котрого подамо далї цїкаві факти. На підставі виказів рідного брата сього Василя Фалинковського, Семена, що відзивав ся на судї про Василя з якимсь запалом, сей останнїй, нападаючи на попа Старшевського, мав намір обдерти його цїлком, вибити і обстригти. І справдї він побив Старшевського рушницею, подер на ньому шубу і тільки не виконав останнього свого наміру — остригти попа. Побитий, оганьблений Старшевський після сього рішив в Завадівку не вертати ся і від тестя свого в другий раз вернув ся в манастирь під Переяславом, де й пробув цїлий місяць. Попович же, Василь Фалинковський, що побив його, зважив ся вернутись в Завадівку, але тут його зустріли завадівцї, вийшовши на нього з вилами. Кепсько б було йому, як казав його брат, коли б він не втїк
