§ 14
21
як чоловік, шовковий, чого, його, бджола, щока, чоботи тощо, але чепіга, шелестіти, женеш, джерело, челядь, жерсть, кашель тощо, а й на словах того самого кореня:
чотири — четвертий, четвер
чорний — чернець
шорсткий — шерсть
жонатий — женити, жених
пшоно — пшениця
шостий, шостака — шести, шестеро, шестикутній
вчора, вечора — вечеря, вечеряти
пачоси — чеше
Дуже ясно видно це й на деяких закінченнях слів:
дубочок, острішок, гайок... — учень, сажень, окраєць...
книжок, дочок, копійок... — вишень, стаєнь...
У наростках -ечок, -ечка, -ечко (мішечок, кружечок, книжечка, діжечка, ліжечко і т. ін.) нема порушення правила, бо ч тепер тверде, а раніше було м'яке.
У деяких словах можна бачити аж потрійне чергування голосних: і — е й е — о:
жінка — жених — жонатий
пшінка — пшениця — пшоно
шість — шести, шестеро — шостий, шостака
вечір — вечеря — вечора
перечіс — чеше — пачоси
Головніші порушення правила чергування е — о по ж ч ш щ дж й такі: а) у дієприкметниках і прикметниках завсіди буде -ений: кручений, смажений, задушений, відроджений, мащений, угноєний... (з аналогії до таких, як ухвалений, зварений тощо), б) в іменниках жіночого роду на -ість завсіди -ости тощо: свіжости, більшости... (з аналогії до таких, як радости...). Але в прикметниках на -евий по ж ч ш щ дж й е буде тільки під наголосом: смушевий, рожевий, баєвий тощо (з аналогії до таких як вишневий, місцевий тощо), а без наголосу -овий: грошовий, біржовий, бойовий і т. ін.
Крім того чимало буває ухилень від основного правила переходу е в о через інші аналогії, напр., через вирівнювання форм, як от підо впливом форм щезне, щезнеш..., чеше, чешеш..., жене, женеш (перед складом із е) стали й щезати, чесати, жену (перед складом із а, у), навпаки, з таких слів, як чорний, пшоно, жовтий, бджола (з о перед складами з и, що вийшло з колишнього ы, та о, а) в новотворах о залишається і перед м'якими приголосними: чорнявий, чорніти,
