Сторінка:Одинокий вломник на селі.djvu/10

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

супроти моїх давніх дівочих мрій про чар першого проступку! Перший проступок! Як велику вагу мали колись ці слова у моїх дівочих снах, далеко більшу, ніж шлюбна ніч… Боюся, що розчаровання буде ще більше… Мій шлюб відбувся принайменше урочисто, з великою парадою і виставою, в присутности маси глядачів, котрі мені завидували… Супружа зрада відбувається без музики і публики. Сам на сам у двох в тишині кімнати, ця думка морозить мене.

Іде до вікна і вертає па перед сцени.

Коли піддаючись нагальним просьбам Ґастона, я позволила йому прийти сюди вечером… дивна річ, як мало мені на цьому залежало. Але муж мій відїзджав, треба було користати з нагоди. Нагода! Є це дурна річ, але наймудріші розумовання упадають супроти цеї гадки: мужа нема дома, треба його зрадити. Ах так, зрадити його, це щось нового, невідомого! Жадне розумовання не має ваги, коли промовляє за удержанням дотеперішнього стану.

Іде до вікна і вертає на перед сцени.

Цей юнак має елєґантний вигляд і бездоганний уклад. Без сумніву презентується найкраще у всій околици. А крім цього дав мені зрозуміти, що мене кохає. Коли жінка на шляху життя зустріне молодого чоловіка, котрий її кохає, важко не відплатитися йому взаїмно, хочби дрібочкою кохання…

Вже одинацята година… (Глядить на вікно, пізніще відвертає голову у противний бік). Я чула