лення степової рослинности. Зважаючи ж на те, що господарство заповідника певну площу засіває кормовими травами на сіно, для такої кількости овець буде цілком забезпечено й потрібну кількість кормів.
Зрозуміла річ, що розвиток вівчарства полягає не тільки в збільшенні числа овець. Величезне значіння має і якість овець, їхня порода, бо від породи залежить та користь, що її вівця дає господарству. На шлях поліпшення якости овець господарство заповідника стало 1925 року. Відомий знавець скотарства, проф. Я. Ф. Іванов, 1925-го року став на чолі всієї науково–скотарської роботи в заповіднику. Щоб поліпшити склад отари, проф. Іванов купив у Сполучених Штатах Північної Америки 100 маток і 23 барани мериносів, так званих «рамбульє» і в Німеччині 10 баранів і 30 маток мериносів, так званих «прекосів». Обидва ці види мериносових овець дають дуже добру вовну, м'яку, тонку й довгу, так звану «камвольну», бо її розчісують гребінцями на спеціяльних машинах (Kamm — гребінець, Wolle — вовна). Крім того, американські й німецькі мериноси дають добре м'ясо. Ввесь напрямок вівчарства в заповіднику є продукція камвольної вовни; через те мериноси займають головне місце в отарі. Загалом американські мериноси дають щорічно вовни: баран — 8–12 кгр., вівця 5–6 кгр. Минулого року в заповіднику кращі барани дали щось із 15 кгр., вівці — 9,2 кгр. Отож якісний склад мериносової отари в заповіднику досить високий. Німецькі мериноси дають вовни трохи менше, якість її мало чим гірша за американську. Проте вони мають ті переваги, що швидко ростуть і добре акліматизуються в умовах нашого степу.
Серед овець, що дають добру вовну, схожу до мериносової, та добре м'ясо, слід згадати цигайських. Цю породу овець розводять на Балканах і в нас у Криму. Заповідник придбав у Криму 100 добрих маток і декілька баранів, щоб поширювати цигайських овець у степу, як вигідну породу, що здавна тут добре розводилася. Крім доброго м'яса та вовни, цигайська вівця дає добру шкіру, що з неї чинять так званий сап'ян; дає й молоко. Цигайські вівці були в степу колись поширені, але останніми часами ця порода дуже підупала. Тепер заповідник, з доручення
