Сторінка:Олександр Скоропис-Йолтуховський. Значіннє самостійної України для европейської рівноваги (1916).djvu/7

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


маха, а своїх обох молодших синів з нїмецькими княгинями.

Одна з його доньок, Єлисавета, вийшла за норвезького короля Гарольда, друга, Анна, за французького короля Генрика І, третя за угорського короля Андрія; сестра Ярослава Мудрого була польською королевою.

У своїм культурнім розвитку йде тодї Україна в парі з Европою. Тільки національні й ґеоґрафічні ріжницї: безпосередня залежність України під духовим оглядом від Византії, а посередній вплив західної Европи під сим оглядом через Італїю з її старо-римськими традиціями мусїли довести до окремішностей, хоч дух з одного та другого боку був той самий. І на Українї, як і в цїлій західній Европі, зачало населеннє оселювати ся та відвернуло ся від розбійницького кочівничого життя.

Жорстокі воєнні звички, втїха з боротьби зробили місце лагідности й побожному душевному настроєви хлїборобів, доля й добробут котрих залежить більше від мирної працї нїж від сили й авантурничої зуховатости. Божа ласка, дощ і сонце дають багате жниво та благословлять працю селянина. Коли-ж навпаки прийде сонце й дош не в пору, йдуть надаремне цїлорічні труди та сподівання; родини, що більше, цїлі племена виставлені на голодову смерть.

Сї нові обставини мирного життя довели в західній Европі до містичної переміни тяжкого, незугарного каміня на принадні плетїння, котрі легко здіймають ся в гору, прозорі й сягають аж до неба. Навіть у наших скептичних часах є вони доказом загадкової глибини й краси віри людини та її змагання піднести ся понад щоденне матеріяльне життє далеко туди в нескінчену синяву духа.

Се була західна ґотика!

Який національний вислів дала-б була Україна при сїм переходї душі войовничого кочовика до життя мирного хлїбороба, про се не можна нічого сказати, бо в нашій історії зроблено для прояснення того тільки що перші ступнї. Бо-ж у тих часах, коли західна Европа ввійшла на шлях самостійного мирного розвитку, заглушили розвиток України хвилї татарських орд, що найшли з азійських степів на Европу, як морська хвиля. Українська держава впала в сїй боротьбі; але її труп загородив розбійникам дорогу на захід і забезпечив через те дальший мирний розвиток Европи.

З 1240 р. починаєть ся велика мученицька траїґедія нашої держави, нашого народу. Столицю Київ спустошили

— 7 —