Перейти до вмісту

Сторінка:Олесь О. На Зелених Горах (Відень).djvu/14

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


VI

З гуком пісні голосної,
На дарабі стоячи,
Аж до Вижниці самої
Ідуть хлопці — плавачі.

 І на голос їх здалека
 Озивається луна,
 Ім байдужа небезпека
 І негода не страшна.

Через скоки, через скелі,
Як орли, вони летять…
Ідуть легіні веселі,
Громом в долах гуркотять!

 Бачуть дівчину на кгруні,
 Квітку макову лісів.
 І до гірської красуні
 Обізвавсь плавацький спів:

12