VI
З гуком пісні голосної,
На дарабі стоячи,
Аж до Вижниці самої
Ідуть хлопці — плавачі.
І на голос їх здалека
Озивається луна,
Ім байдужа небезпека
І негода не страшна.
Через скоки, через скелі,
Як орли, вони летять…
Ідуть легіні веселі,
Громом в долах гуркотять!
Бачуть дівчину на кгруні,
Квітку макову лісів.
І до гірської красуні
Обізвавсь плавацький спів:
