Сторінка:Олесь О. На Зелених Горах (Відень).djvu/21

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана



І понісся кінь. Літає,
І хропе, і дико рже,
Гостру шаблю обминає,
Від багнета береже.

 Наче в піні, в шумі білім
 Гнівний Черемош летить,
 На коневі посивілім
 Лицарь зранений сидить.

Шлях крівавий в долах в'ється,
Рипи, скоки навкруги…
Кров гаряча з його льється
На холодні береги.