X… XI… XII…
Стоїть Чугайстер в пеклі мук,
Стоїть сумний, як бранець,
В сльозах схилився на камбук
І дивиться на танець.
Мавки танцюють свій танок,
В останній раз танцюють,
І кожну квітку і листок,
Прощаючись, цілують.
Лісовка сарну обняла
Тремтячою рукою, —
Одна стріла їх пройняла
Невтішною журбою.
Задумавсь мовчки Лісовик;
Стоїть, як дуб похилий:
Навколо плач, і зойк, і крик…
І світ йому немилий.
