В криниці плаче Водяник,
Когось благати хоче.
О, легше вирвати язик,
На вік стулити очі!
Сидять, голосять дужче всіх
На бе́резі Русалки…
Чому не виловили їх
Тії весни рибалки?!
І тільки Скарбник, наче звір,
Без шелесту ступає,
І глибше в землю, серед гір,
Великий скарб ховає.
