XVIII
Квітки синеокі в потоках цвітуть,
Потоки широкі на гори пливуть,
Біліють, як білі лілеї, квітки,
І мають, як крила, на їх пелюстки.
Потоки широкі на гори біжать,
Квітки синеокі голосять, кричать…
В їх роси, в їх сльози в великих очах,
З очей виглядає роспачливий жах.
А Голод голодний попереду йде
І з долів на гори потоки веде.
Наїсться до схочу маленьких квіток
І сіру могилу насипе з кісток.
