походить із нижчого стану, а друге ліпше, бо з вищого.
— Тета Орелецька не є для мене міродайна, — завернув завідатель до попереднього арґументу.
— Але Ева і родичів має.
— Справді. Мати попадя, яких є тузинами, а батько наївний піп, то й справка героя вдалася.
— Вони з любови заручилися, дідуню.
— Я бачу, що ти дуже добре поінформована про попівсько-покутівські справи.
— Ні, дідуню, не дуже. Дещо знаю від тети Олі, а про свої заручини писала мені Ева Захарій сама.
— А я тобі щось інше скажу: що моя сестра — Орелецька, теща о. Захарія, нещаслива через свій наліг, відомо також і те, що вона грошевита пані. Юліян Цезаревич не був із тих, щоб не знав про одно і друге. Загніздився в Покутівці, зблизився до парохії, а що має бути гладкий, то закинув вудку і зловив золоту рибку-одиначку, спадкоємницю бабуні. Цезаревичі завсіди були вбогі. При такій невістці як Ева Захарій Цезаревичі зможуть огрітися.
— А я все стою на тім, що їх лиш сама любов злучила.
— А я лише одного хотів би дожити, — докинув, — щоб побачити як колись Ева получить обовязки попаді і лікарки. Але вона талановита, з правдивою кровю Альбінських, вона в кожній ситуації дасть собі раду.
— Дідуню, — відповіла Дора — я все відчувала, що ваше серце не було настроєне добре для Цезаревичів, що в вас є до них нехіть. Чи це може тому, що вони українці? Чи ми тому винні, дідуню?
