Сторінка:Ол. Луговий. Визначне Жіноцтво України (1942).djvu/152

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


Марія Башкірцева — дочка багатого поміщика з Полтавщини. Родилася 1860 року. Є етнографічною українкою, бо рід її батька, як видно з назвища, походив з монголів-башкірів. Дівчина була слабовитою, тож — від 10 літ починаючи — все своє коротке життя провела закордоном — у 1872 р. в Італії, а з 1877, до смерти, у Франції. Без уваги на слабовитість Марія Башкірцева вчиться співу, а коли через грудну слабість тратить голос, учиться малярству у французській школі Ляпежа. За короткий час осягає великих успіхів і одержує від французького уряду нагороду — золоту медаль. У скорому часі вмирає, ледви на 24-му році життя. Її малярські праці знаходяться в Люксембургському музею в Парижі, однак ті праці українцям нашими сусідами попросту вкрадено, бо картини Башкірцевої фігурують у Люксембургському музею як праці російської, а не української малярки. Правда, свідомою українкою Марія Башкірцева не була, — тай чи багато було свідомих українок у її часи? На пальцях двох рук можна вповні перечислити… Всеж походила вона від українських батьків, хай собі монгольського кореня і Україну, українські звичаї, пісні, мову, любила інстинктово, то б то підсвідомо відчувала, що те все для неї рідне і дороге. Позіставила і літературну спадщину — свій знаменитий „Щоденник”.


МАРІЯ АДАСОВСЬКА (ЗАНЬКОВЕЦЬКА)

Жінка Миколи Садовського, Марія Константиновна Заньковецька, чи властивіше Адасовська, уродилася в 1860 році в маєтку батьків, селі Заньках коло Ніжина (звідти її сценічне імя). Молодою, десь 17-літною, вийшла замуж за російського старшину, Хлистова і в часі російсько-турецької війни 1877-78 років в Молдавії їй прийшлося виступати на сцені з Миколою Тобилевичем, також воєнним старшиною, разом. Замилування обох їх сценою витворило обопільну симпатію, а далі і подружжа (пишуть, що Марія Хлистова з чоловіком розвелася, а інші знов, що повдовіла). Від 1882 року з братами Тобилевичами вона працювала в трупі Кропивницького в Полтаві, Київі та Петербурзі. Майже геніяльна по своїм здібностям, мала ваду — не могла терпіти біля себе якої будь талановитої суперниці.