Пелясґами виріжнявся високий, стрункий муж з трома китицями на шоломі, з під якого спливала на плечі хвиля золотистого волосся. Сині, мов вода Нілю перед виливом, великі очі гляділи гордо на пестру товпу галасливих та вертких паломників, робітників, египетських вояків, продавців води, вина, бубликів, сикоморових фіґ, цибулі, чіснику та винограду. Він був видно начальником відділу, бо на шоломі та щиті ясніло чимало золота, в ухах блестіли богаті заушниці, а на рамени два звинені золоті вужі. Його туніка була з фенікійської пурпури, обшита золотою бортою, а упряж його арабських коний, аж капала від срібла, жемчугів та бирюзи. Сейчас за ним їхав присадкуватий, кремезний, сороклітний муж із карком бика, мязами Геракля, а лицем пелюзійського крамаря. Він хитро з під ока оглядав товпу Египтіян та раз-у-раз ділився своїми спостереженнями з молодим полковником.
За полком Пелясґів бігли нагі бігуни з довгими тростинами, які безпощадно розганяли товпу криком та влучно вимірюваними ударами.
— Місце для походу пана обох світів, Амона Ра в його власній особі, фараона Амен Рамессу, володаря Томурі і Тореші, Кушу, Пунту, Ретенну та Кадешу, побідника підлих Хета, пана девятьох народів, мужа вдови, батька сироти, якому повинується лев пустині, а який подає плодючість землі, краєві щастя та спокій, а душам обіцює всі блага Озіріса в Аменту!
Так кричали окличники, а товпа верещала з болю та переляку, або з одушевлення на честь фараона. За окличниками поступали жреці зі статуєю богині Гатори. Вона мала голову корови, бо корова була образом богині землі. За нею несли другі жреці три статуї богинь, Мут, Сехмет і Бастет, яких культ лучився подекуди з культом Гатори у почитанні божеської жіночої плодючости. В кінці безпосередно перед дружиною фараона несло кількох жреців статую Ізиди, яку що року на свято Гатори привожено з Мемфісу. Над усміхненим лицем богині виднів круг місяця, обнятий рогами корови, при її повній груди лежав дитинка-Гор, син її з Озірісом, местник смерти батька на червоному Сеті-Тіфові, перший володар Египту, який втілюється у всіх фараонів. Ізида як найбільше почитана в Египті і богиня Сехмет задля свойого страшного вигляду, будили в видцях найбільше захвату. Чимало бач було в товпі людий, які добре знали, кілько сили, завзяття та відваги, але й кровожадности має львиця, а саме голова львиці вкрашала статую Сехмети. З другої сторони неодин заживав під опікою могутньої богині солодких обіймів любови, якої опікункою була в Мемфісі, Саїсі і Тебах Ізида.
