111
Та в цю мить десь зпоза суден напасників виринули зпоміж низьких валів Лукоморя нові „змії“, а оклик із тисячі уст витав допомогу.
Круто повернули останні дромони ворога. Перед ними була боєва лінія, зпоза неї загрожували їм судна імператорів, які не брали ще зовсім участи у битві, — за ними двацять „зміїв“. Загибіль була неминуча. Останні дромони повстанців користуючись вітром і течією, чим дужче помчали назад за закрут берега біля Абіду. Швидко скрилися судна за скалами, а вслід за ними двацять варязьких „зміїв“ під проводом Ляйфра поплило за ними. Ляйфр мав наказ вистежити стан головної сили Фоки та відтяти його, коли можливо, від моря.
Битва закінчилася.
З розвиненими прапорами уставилися рядом дромони Володимира, а Сікопулос, заступник Скіллоса, вичепурений у всі зверхні відзнаки свого становища, вступив на корму здобутого Володимиром дромона. За ним у барвисті туніки зодягнені слуги несли повні мішки, дорогу зброю та завинений у чорне сукно чималий звиток.
— Світліший князю! — промовив Сікопулос, так, що чули його всі, — очевидна благодать Господа зійшла на голови боголюбивих імператорів, Василія і Романа. Вона то просвітила їх і казала їм вибрати полководцем саме тебе! Твоя хоробрість світитиме по всі дні прикладом для нащадків. Ти багатий, ти могутній, тож не даровують тобі милостиві ні земель, ні золота, тільки зодяга-
