царгородські купці, які привикли мати у своїх домівках багато води та холоду. Вони перші зрозуміли, що обороні приходить кінець, тож коли стратіґи зясували їм безвихідне становище города, вони вже не противилися піддачі.
Оттак увійшов Володимир у Корсунь не по трупах, а мирно. За ним увійшло до міста тільки дві тисячі киян, тобто дружини обидвох Олешичів, пристань обсадили Мстислав та Стенята, інші розложилися широко табором довкола заливу. Князь заняв майно всіх царгородських дуків, яке було в городі і велів воєводам розділити між рать разом із набором фльоти, здобутої при першому наступі. Зате заборонив під карою смерти посягати по життя, свободу чи майно городян. Усі втрати, яких мешканці зазнали через грабіж будинків і шкоди у пристані, приказав винагородити. Після цього наказав старшому Олешичеві приняти присягу від усіх на ймення царівни Анни.
Одної погідної, ясної днини від південного заходу наче білі птахи, показалися два дромони зі золотими емблемами імператорів на щоглах.
У Корсуні вдарили в усі дзвони.
Увечір за весільним бенкетом Володимир мав першу нагоду промовити слово до своєї дружини Анни:
— Невже ж це правда, — що сказав Скіллос у Києві, немов би ти воліла чернечу келію від мого двора?
