поділити три селища на чотири частини. Правда, сини Ольги швидко втратили батька і тому вельми шанували і любили поважну, тямущу матір, а її воля була для них законом. Та бояриня знала, що вони поженяться, а тоді прийдеться двом хазяйкам господарити біля одного горшка. Десятьох мужів, мовляв, засяде у згоді біля одного казана, та в одній хаті навіть мати з дочкою не проживуть у злагоді, якщо обі захочуть верховодити.
— Ти, Гриво, — сказав укінці після довшої надуми, — скажи боярині, щоб поділила майно так, якби мене не було. Оце дворище, де ми тепер, це придане моєї невісти. Я тут осяду і не стану непокоїти її старости молодою хазяйкою. Моя пайка хай буде її вдовиним віном. Крім цього порадь їй, щоб не дробила майна, а корчувала дикі заросляки на Підгірі. Там землі багато, людей мало, можна бранцями та закупами насадити нову волость для Млада. І він і Ярослав молодики, багато дечого зможуть ще придбати у княжій дружині, тож нехай не сидять дома, а йдуть у світ. Доки мати здорова та дужа, на біса їх у волости. І без них буде кому ловити дівчата на Купала та ходити зимою на медведі та вовки!
Другої днини Станко і Грегч посідлали коні і стали прощатись з Соломиричем та товаришами. Всього двох узяв зі собою Збранич для більшої безпеки, решту залишив воєводі. Перед виїздом сам воєвода приобіцяв йому заопікуватися якслід закопаним грошем Козняка і десь після першого подою не було уже Станка у Мощаниці.