Цю сторінку схвалено
— Сичи, сичи! Хвилинку покрутишся, та й й перестанеш. Пече тебе, синку? Пече? Ну, гаразд! Зате не припече тебе гарячка, не зїсть тобі круглого личка, не пооре чола. Хо, хо!
Швидко й вправно перевязала ногу полотном і молодець заспокоївся.
— Добре мені тепер! — прошепотів.
— Ти син боярина Ратибора? — спитала його бабуся.
— Так! Дайте мені води й дайте знати батькові!
— Як тобі на імя — Олег?
— Так, Олег, води дайте!
— Ба, ще корова не подоєна, керничка не викопана. Славо, бери його! Я понесу твоє ратище.
Мовчки схилився парубок, узяв Олега на руки, мов дитину, і всі троє під веселий брехіт собаки, пішли лісом. Недалеко звідси стояла із грубих дубових кругляків збудована хата.
15
