Перейти до вмісту

Сторінка:Опільський Ю. Опирі. Ч. 1 (1920).pdf/16

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

14

— Ґевалт! — крикнув Жид.

— Мовчи! — гукнув Івашко, прискакуючи нагло до нього. — Не реви, а відповідай на питаня. Кричати не вільно! Нїяка кривда тобі тут не дїєть ся!

Жид замовк і з безмежним страхом водив зором за рухами нагайки.

— Відки твої гроші? — питав Івашко.

— Від Чамчана, Вірменина!

— На що?

— Для Пєньонжка!… Ясновельможний… — Тут заревів Жид не своїм голосом, а на його тїлї показала ся крівава смуга.

— Мовчи! — гукнув Івашко і удари посипали ся густїйше. При третьому, чи четвертому бризнула кров…

— Добре бє! — усміхнув ся Бялоскурський.

— Егеж! видко до цїпа навик! — відповів Матис.

— Куди там! він у Єзуїтів учив ся.

— Все одно! — зареготав ся Матис — і се наука.

Жид кидав ся: вертїв ся, а із горла добував ся хриплий гаркіт.

— Брешеш, псявіро! — сказав Івашко спокійно. — За брехню обірвало ся тобі раз, а се инше, се за худобячий рев; яж казав тобі мовчати.

— Ясновельможний пане! — застогнав Жид. — Як тут мовчати, коли ваша нагайка душу з тїла тягне, а ваша рука нївроку, щоб здорова була, — як у медведя.

— Подобала ся тобі? — спитав Бялоскурський.

Івашко усміхнув ся.

— Видиш, Абрамку! — промовив ласкаво. — Ти розумний чоловік і бачиш, що не маєш рації. Тому кажи правду. Сї гроші для бескидників і Бетлєнових сабатів, правда?

Рамбулт забрав ся до писаня і ждав на зізнаня, коли Жид порушив ся, і став говорити, мов у горячцї.

— Ясновельможний воєводо! Щоб я був проклятий до десятого поколїня, щоб менї капорец[1] таки тут, зараз, щоб мене й мої дїти зжерла проказа, а моя жінка щоб ґамраткою пішла з сабатами, велике хайрем[2], пане — що нї!

— Ейже, надумай ся! — процїдив Івашко, та спровола розвивав нагайку…

Жид мовчав хвилю, в кінцї вибухнув плачем.

— Пани ясновельможні! Чи ви хочете моєї погуби? Взяли ви гроші, видихайте здорові, а на віщо настаєте ще на моє здоровлє? За що се? Коли дізнають ся, що я сказав се, що ви хочете, мене повісять, убють, зруйнують, а моя жінка та бахурі знидїють.

— Чуєте, мостї Рамбулт? — замітив Бялоскурський — виновник боїть ся признати зі страху перед пімстою своїх спільників. Запишіть се!

 
——————
  1. загибіль (вірванє голови).
  2. клятьба.