світ свободи руської землі, не знаю і не вірю, щоби се сталося швидко. Луцькі ратники держаться завдяки Юрші, тобі та Горностаєві. Не будь вас, вони розплинулисяб, наче осінній дощ, що маленькими струмочками звогчує землю, хотяй зєдинений мігби могучою хвилею пірвати зі собою усе живуче. Покищо князі держать верх над світом, а боярство та шляхта беруться відібрати у них сю власть до рівного поділу між усіх. На мужиків нема ще місця.
— Так, достойний пане, — замітив Андрійко, — тільки наше руське право, наша независимість стояла свободою мужика…
— А позаяк мужик не може бути свобідним, то й на самостійність ще не час! — усміхнувся Кердеєвич.
Знову насилу вгамувався молодець і здержався від відповіді.
— Мені се байдуже! — заявив, — бо бачу, що я крушив копіє за пропащу справу.
Коли в сій хвилі підняв голову, очі його стрітили погляд Офки, ясний мов сонце, палкий мов огонь.
— За якунебудь справу крушить копіє лицар, завсіди він лицарем, що стоїть понад мужиком, князем, чи боярином! — сказала.
— Так, але упадок справи ломить нераз і лицаря! — відповів Андрійко.
— Без сумніву! — сказав на те Кердеєвич. — Тому повинен лицар не йти в життю тільки за зривом своїх почувань, лишень розважити добре силу противників та союзників і аж тоді кинути свій меч у сю, чи ту терезку ваги.
— Якто? а рідний край, мова, віра, народ? — противився ще Андрійко.
— Лицар стоїть понад усім тим, як найнизчий духовник над найвищим володарем світа! — відповів Кердеєвич холодно, а Андрійко замовк. Не переконали його слова перевертня, але відповісти на них не почував себе в можности. Аж тут вмішалася Офка.
— Забуваєте, лицарі, про се, що повинности лицаря не кінчаться на боротьбах. У нього є ще служба жінкам, чи жінці. Чиж вона не виповнить порожнечі у лицарській душі сього, що боровся за пропащу справу?
Тут знову глянула в очі молодцеві так щиро і так любо, що молодець спаленів як рожа.
— Ха, ха, ха! — засміявся добродушно Кердеєвич. — Ось пізнати, що моя жіночка грає на струновій бандурі. В сам час ударила струну, яка найголосніще повинна обзиватися в серці молодяка.
