Сторінка:Отечественная война против германских оккупантов в 1918 году - сборник документов (1941).djvu/15

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


§ 3. Особи, винні в підбурюванні робочих до страйку або до насильства проти уряду, або ж до руйнування і пошкодження залізниць, або перевізних засобів, особливо агітатори, які закликають до зборів для цих цілей, повинні бути страчені.

Наказ набирає чинності з моменту опублікування.

Командир німецького корпусу в м. Харкові Менгельбір

№ 15. Наказ німецького етапного коменданта Бухера

Умань, 25 травня 1918 р.

За будь-які дії проти німецьких законів, розпорядженні і наказів, які тягнуть за собою покарання позбавленням волі, починаючи від 10 років і більше, як, наприклад: підбурювання, псування телеграфних і телефонних споруд, зберігання зброї без дозволу або невидача такого,  —  як міра покарання надалі може бути застосована смертна кара; тому застерігаю населення і пропоную утриматися від будь-якого роду агітації, наказую і вимагаю ще раз негайно добровільно здати зброю і спорядження, бо надалі, особливо за агітацію і невидачу зброї, винні будуть віддаватися страти з негайним приведенням у виконання.

Німецький етапний комендант Бухер, підполковник

№ 16. Повідомлення газети «Вісті краєвої преси»

29 травня 1918 р.

Через Конотоп пройшов поїзд з 2000 військовополонених матросів, яких повезли до Фінляндії для осушування там боліт.

18 були із зв'язаними руками: їх везли на розстріл.

У тому ж потязі була значна кількість селян, які вбили багатьох хлібороби[1], які брали участь на Київському з'їзді при обранні гетьмана.

№ 17. Повідомлення газети «Вітебський листок»

8 червня 1918 р.

Головнокомандувач німецькими військами північно-західного фронту генерал Фалькенгайн, який знаходиться в даний час в Мінську, видав наказ про арешт і надання під суд членів центрального

§ 3. Лица, виновные в подстрекательстве рабочих к забастовке или к насилию против правительства, или же к разрушению и повреждению железных дорог, либо перевозочных средств, особенно агитаторы, призывающие к собраниям для этих целей, подлежат смертной казни.

Приказ входит в силу с момента опубликования.

Командир немецкого корпуса в г. Харькове Менгельбир


№ 15. Приказ германского этапного коменданта Бухера Умань, 25 мая 1918 г За всякие действия против германских законов, распоряжении и приказов, которые влекут за собой наказание лишением свободы, начиная от К) лет и более, как, например: подстрекательство, порча телеграфных и телефонных сооружений, хранение оружия без разрешения или невыдача такового, — как мера наказания У впредь может быть применяема смертная казнь; поэтому предостерегаю население и предлагаю воздержаться от всякого рода агитации, приказываю и требую еще раз немедленно добровольно сдать оружие и снаряжение, ибо впредь, в особенности за агитацию и невыдачу оружия, виновные будут предаваться смертной казни с немедленным приведением в исполнение.

Германский этапный комендант Бухер, подполковник № 16. Сообщение газеты «Вісті краевоі преси» 29 мая 1918 г.

Через Конотоп проследовал поезд с 2000 военнопленных матросов, которых повезли в Финляндию для осушки там болот.

18 были со связанными руками: их везли на расстрел.

В том же поезде было значительное количество крестьян, которые убили многих хлеборобов1, принимавших участие на Киевском съезде при избрании гетм'ана.

№ 17. Сообщение газеты «Витебский листок» 8 июня 1918 г.

Главнокомандующий германскими войсками.северо-западного фронта генерал Фалькенгайн, находящийся в настоящее время в Минске, издал приказ об аресте и предании суду членов централь- 1 Хлеборобы — украинские кулаки — организовали с мая 1917 г. хлеборобско-демократическую (аграрно-демократическую) партию. Вместе с союзом земельных собственников они созвали в Киеве 29 апреля 1918 г. под защитой германских штыков съезд делегатов от всех «хлеборобских» организации. На этом съезде был провозглашен гетман Скоропадскии.

  1. Хлібороби  —  українські куркулі  —  організували з травня 1917 р. хліборобську-демократичну (аграрно-демократичну) партію. Разом з союзом земельних власників вони скликали в Києві 29 квітня 1918 р. під захистом німецьких багнетів з'їзд делегатів від усіх «хліборобських» організації. На цьому з'їзді був проголошений гетьман Скоропадський.