Граф (жартуючи). В трибуналі[1] урядова особа забуває себе і бачить тільки закон…
Фігаро. Поблажливий до великих, суворий до маленьких…
Граф. Ти може думаєш, що я жартую?
Фігаро. Е, хто то знає, ваша вельможність? Tempo è galant' uomo[2], — каже італієць; час завжди каже правду, це він навчить мене, хто мені бажає лиха, хто добра.
Граф (набік). Я бачу, що йому все сказали; він одружиться з дуеньєю[3].
Фігаро (набік). Він узяв мене на хитрощі. Що він довідався?
Сюзанна (задихано). Ваша вельможність… Пробачте, ваша вельможність!
Граф (незадоволено). Що там таке, панно?
Сюзанна. Ви гніваєтеся?
Граф. Вам, певно, чогось треба?
Сюзанна (боязко). Пані моїй нездужається. Я прибігла попросити, щоб ви дали нам флакон з ефіром; я вам його поверну зараз.
Граф (дає флакон). Ні, ні, залиште його собі. Він незабаром вам стане в пригоді.
Сюзанна. Хіба жінки мого стану мають погані нерви? Це панська хвороба, яку дістають тільки в будуарах[4].
Граф. Дуже закохана наречена, що втрачає свого молодого…
Сюзанна. Заплативши Марселіні тим посагом, що ви мені обіцяли…
Граф. Що я вам обіцяв?
Сюзанна (спустивши очі). Пане, мені здавалось, що я так чула.
Граф. Так, коли ви самі схотіли б мене вислухати.
Сюзанна (спустивши очі). А хіба ж не повинність моя слухати його вельможність?
Граф. Чому ж, недобра дівчино, було не сказати мені того раніш?
Сюзанна. Хіба колинебудь пізно сказати правду?
Граф. Ти вийдеш смерком у сад?
Сюзанна. Чи я ж там не гуляю щовечора?
153
- ↑ Трибунал — приміщення суду.
- ↑ Tempo è galant' uomo — «час — це чемна людина», тобто джентльмен (італійське прислів'я).
- ↑ Дуенья (duena — іспанською мовою «хазяйка») — літня жінка, обов'язком якої було доглядати за якоюсь молодою жінкою дворянського походження. Фігурально «стара».
- ↑ Будуар (французьке слово) — маленька дамська кімнатка.
