Граф (у замішанні). Треба, щоб воно було дуже безпідставне…
Фігаро (тихо до Сюзанни). Підтримай добре мої старання.
Сюзанна (тихо до Фігаро). Які не доведуть ні до чого.
Фігаро (тихо). Все ж орудуй.
Граф (до Фігаро). Чого ви хочете?
Фігаро. Ясновельможний пане! Ваші васали, зворушені скасуванням жахливого права, яке ваша любов до пані…
Граф. Ну, це право вже не існує; що ти хочеш сказати?
Фігаро (лукаво). Що саме час, щоб засяла чеснота такого доброго пана; вона мені так на користь, що я хочу відсвяткувати її перший на своєму весіллі.
Граф (ще в дужчому замішанні). Ти смієшся з мене, друже! Скасування ганебного права є тільки обов’язок честі. Іспанець може бажати покорити красу запобігливістю, але вимагати першої, наймилішої прислуги, як рабської повинності — ах! це тиранія[1] вандала[2], а не законне право благородного кастільця[3]!
Фігаро (держачи Сюзанну за руку). Дозвольте ж, щоб ця молода дівчина, якій ваша обачність оберегла честь, прийняла прилюдно з ваших рук дівочий ток, оздоблений перами й білими стьожками, ознаку чистоти ваших намірів. Встановіть цю церемонію для всіх шлюбів; і нехай хором співаний куплет нагадує завсіди пам’ять…
Граф (у замішанні). Якби я не знав, що закоханий, поет і музикант — це три титули, що дають право на поблажливість до всякої дурості…
Фігаро. Просіть разом зі мною, друзі мої!
Всі (разом). Вельможний пане! Вельможний пане!
Сюзанна (до графа). Навіщо уникати хвали, яку ви цілком заслуговуєте?
Граф (набік). Лукава!
Фігаро. Погляньте на неї, ваша вельможність. Ніколи не знайдеться кращої нареченої, щоб довести велич принесеної вами жертви.
Сюзанна . Покинь мою красу і вихвалюймо тільки їх велику доброчесність.
Граф (набік). Це все якась гра.
Графиня. Я прилучаюсь до них, графе, і цей обряд буде мені завжди дорогий, бо за привід до нього було те чарівне кохання, яке мали ви до мене.
Граф. Яке я маю завжди, пані; і заради цього я погоджуюсь.
Усі (разом). Віват[4]!
Граф (набік). Я піймався. (Уголос.) Щоб церемонія була блискучіша, я хотів би тільки відкласти її на короткий час. (Набік.) Треба послати швидше по Марселіну.
40*
147
