Сторінка:Павловскій А. Грамматика малороссійскаго нарѣчія.pdf/141

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
96


бо вже й моро́зъ и что ужъ морозъ
щы́пле за носъ щиплетъ за носъ
и за ноги зъ ты́ха. и за ноги по тихоньку.
Брысты̀ жъ му́сывъ, Брѣстижъ долженъ,
хочъ и у́сы несмотря, что усы
моро́зомъ взялы́ся; взялися льдомъ;
нема̀ мо́чы, нѣтъ мочи!
ужѐ й о́чы ужъ и очи
слізмы̀ залылы́ся. слезами залились.
Вінъ злякну́вся, Онъ испугался,
якъ почу́вся, какъ примѣтилъ,
що зла́я охи́за что мерзлая слякоть
гі́рше кру́тыть, становится пуще
і͡ого̀ му́тыть, и его безпокоитъ,
да й мерші́й поклы́завъ. пустилъ шаги поширѣ.
Снігъ не втыха̀, Снѣгъ неперестаетъ
а вінъ маха̀ а онъ машетъ
у одны́й свыты́ні; въ одномъ кафтанишкъ;
ужѐ мало и чуть ему
не прыпало не пришло
зги́нуть якъ скоты́ні. пропасть какъ скотинѣ.
Нічна̀ доба̀! Ночная пора!
въ ві́чы довба́ и града дері͡отъ
заверю́ха кля́та! пренесносная вьюга!
колы̀ ба́чыть, колижъ смотритъ,