Цю сторінку схвалено
Так тішать змучену людину…
Слова… самісінькі слова…
Бо справді бачиш різанину,
Від сліз дуріє голова.
Оболенський
***
Чи скоро скінчиться мук людських дорога
І стогін замовкне народний?
Чи скоро допроситься милості в бога
Нетяга голодний?
Авенаріус
***
Лінь тікає діла,
Як сонечка тьма;
Лінь — се одур тіла;
Одур — лінь ума.
Цертелєв
***
Збудував собі храм я в пустині,
Повиводив на всхід вівтарі,
Зготував жертву божій святині,
Ставники запалив на зорі.
Я молився, щоб пишне світило
Оживило простори пусті,
Храм промінням своїм озарило,
Розігнало геть хмари густі.
